Про те, що наштовхнуло створити блог

Якось, прийшовши зі школи, моя молодша донька задала питання:-Мамо, а чому в інеті так мало інформації про твою Богодухівку?

Я, здається, щось відповіла, і на деякий час забула ту розмову.
Та одного вечора, провівши чоловіка з доньками на дачу, від нічого робити включила комп’ютер, і поринула у всесвітню мережу. Блукаючи просторами павутини наткнулася на сайт села Великий Хутір Драбівського району, що неподалік моєї рідної Богодухівки. І так млосно на душі стало- про мою малу батьківщину, окрім сайту школи та статті у вікіпедії, більш нема нічого вартого уваги.
Тож, не довго роздумуючи, створила блог на BLOX.UA, та трішки його наповнила, бо останні новини з життя села узнаю від рідні по телефону.Та, на жаль, BLOX.UA, вирішили закрити. Тому я зареєструвалася тут, щоб відтворити блог по новому.
Звертаюсь до своїх земляків- пропонуйте теми для наповнення блогу.Щиро дякую! Наснаги Вам, мої рідні земляки
P.S. Теми пропонуйте в коментарях.

Що може бути краще за сміх?

Що може бути краще, ніж щирий сміх? Мало того, що він піднімає нам настрій на даний момент, він ще й корисний у довгостроковій перспективі – для нашого здоров’я. Всі мичули про те, що сміхпродовжує життя. Але яким саме чином? Читайте про це далі… Останнім часом нові галузі гелотології взялися за вивчення користі сміхудля людини. Було відмічено, що хороші комедії змушують людину відчувати себе краще, а в деяких випадках можуть навіть надавати знеболювальну дію. Це пояснюється тим, що сміх допомагає гіпофізу мозку продукувати опіати – власні болезнижуючі речовини нашого організму. Так що ж можезробити сміхдля користі нашому здоров’ю? • Знизити кров’яний тиск; • Збільшити судинний кровообіг і оксигенацію крові; • Тренувати і підтримувати в тонусі діафрагму, черевні і дихальні органи, м’язи обличчя, ніг і спини; • Зменшитирівень стресових гормонів, таких як кортизол і адреналін; • Захистити нас від респіраторних інфекцій, знизити частоту простуднихзахворювань; • Посилити здатність до навчання: дослідження показали, що гуморні вставки під час подачі інформації призводять до кращих результатів тестів учнів; • Посилити уважність, творчість, пам’ять. При чому, гумордіє швидко. Менш ніж за півсекунди після жарту електричні імпульси рухаютьсяпо корі головного мозку. Ліва півкуля аналізує слова і структуру жарту; права – «отримує» жарт; візуальна сенсорна область употиличній частці створює образи; лімбічна (емоційна) системаробить людину щасливішою. Ну а ділянки мозку, що відповідають за м’язову активність, змушують вас посміхнутисяабо розсміятися. Такимчином, виходить, що сміх – якщо і некращі ліки, тонадійна профілактика багатьох захворювань. Хороші жарти, анекдоти і комедії дійсно здатні продовжити нам життя!
. Заряджайтеся позитивом кілька разів на день, підвищуйте собі настрій і зміцнюйте здоров’я.

В село…

Іду в село і бачу, як тополі Мене вітають поглядом здаля. Як легко дихать уквітучім полі, Коли під сонцем ніжиться земля… Мене в селі завжди чекає мати, Там квітнуть мальви, білі спориші… І як цей край рiдний некохати, Коли він будить струни удуші? І я іду, зітхають легко груди, В лугах – трава пахуча, молода… Мабуть, повік передочима буде Село. Обід. Сільська йде череда… А я іду. Хвилююсяв тривозі, Мене стрічає яблуня в квіту. І рідна ненька в хустці, на порозі… Я пізнаю її усмішку золоту. І все навкруг міняється, ясніє, Співає, грає, ніжиться, росте… Бо лиш вона так пестити уміє, Як сонце пестить літо золоте. В хліві старім клепає батько косу, Той звук немов за обріі пливе. Моє дитинство золотаво-босе В душі моїй і в пам`яті живе… Стоїть матуся. На обличчі – сльози. З-під хустки – срібна диво-сивина… Мабуть, пекли непрохані морози, – Та тільки в чім тепер її вина?.. Не йду – лечу, щоб гаряче обняти, Почути шепіт знов її душі. Яке це щастя – батько є і мати! Навіть в дворі радіють спориші. Ідем у хату. Явір на порозі, І запах м`яти й пижми на вікні… Здається, довго я була в дорозі, Й стає чомусь так соромно мені… Сінешні двері, стоптані пороги, Біленькі й свіжі в хаті рушники… А серцезнову сповнене тривоги І ятрять душу спогадом думки. Моя матусю, рідна моя нене, Життя водою швидко так спливло… Колись же ти виходила по менеНе тільки до майдану, – за село! Чекали з батьком, з вечора чекали, Пекли в печі рум`яні пиріжки, Слова найкращі в подумках шукали, Й мої гортали трепетнокнижки… Тепер я знову з вами, уродині, Й так хорошеі радісно в душі, На рушнику – фіалки темно-сині, А удворі – біліють спориші…

Привіт, ми будемо разом.

Привіт тим, хто познайомився з нами на платформі BLOX.UA. На жаль власники платформи вирішили її закрити, але ми хочемо зберегти надбання, тому започатковуємо цей блог тут, і переносимо seloboga.blox.ua на seloboga.ce-ya.com.

Приємно провести час!